У м. Харкові до початку ХХ ст. не було окремої лікарні для інфекційних хворих, лікування їх проводилось в Олександрівській, а згодом і в Миколаївській міських лікарнях.
Крім того, за клопотанням Харківського Імператорського університету були засновані клінічні терапевтичні відділення при Харківському Воєнному Шпиталі, в яких передбачалось виділення ліжок для інфекційних хворих.
Існуючі стаціонари не задовольняли потреби в госпіталізації хворих, тому постановою Харківської міської Думи 1 червня 1895р. було прийняте рішення про будівництво ще однієї лікарні, Миколаївської (з 1919р. – 2-а міська
клінічна лікарня). Будівництво було завершено 15 березня 1900 року.
У зв'язку з переповненням міських лікарень інфекційними хворими, яких необхідно було ізолювати, за рішенням Міської Думи (листопад 1901р.) було розпочато будівництво при Миколаївській лікарні кам'яного бараку на 40 ліжок для таких хворих. Барак було збудовано у 1904р., а коли у травні 1909р.в місті Харкові виникла епідемія черевного тифу, в основному в цьому ж році було побудовано ще декілька бараків. З 1901р. по 1904р. в інфекційному відділенні було 40 ліжок, а з 1904р. – 80 ліжок. У 1909р. був збудований також деревяний барак на 10 ліжок на випадок виявлення холери.
Кількість ліжок змінювалась в залежності від епідеміологічної ситуації. Так, у 1921р. у 2-й міській лікарні з 850 штатних ліжок 582 були інфекційними. По спеціалізації лікарня вважалась інфекційною, в ній були відділення: тифозне, вісп'яне, для хворих з бешихою. У цій же лікарні були терапевтичні, хірургічні, туберкульозні і акушерські ліжка.
Надання стаціонарної допомоги інфекційним хворим у багатопрофільній лікарні проводилось до 1952 року. У цьому році вступив у дію наказ Міністерства охорони здоров'я СРСР про розукрупнення лікарень. Наказом міського відділу охорони здоров'я від 22.11.1952р. № 583 із складу 2-ї міської клінічної лікарні була виділена самостійна 22-а міська інфекційна клінічна лікарня, 29.12.1952р. рішенням Облвиконкому затверджено штатний розклад лікарні. 22-а інфекційна клінічна лікарня була відкрита завдяки зусиллям завідувача кафедри інфекційних хвороб медичного інституту (1932-1958 рр.) професора Іллї Рафаїловича Брауде, який багато зробив для становлення інфекційної служби області.
Згідно із штатним розкладом лікарня розраховувалась на 250 ліжок. Були організовані відділення:
- 1-ше інфекційне відділення на 60 ліжок, зав. відділенням С.Л. Гнесіна;
- 2-е інфекційне відділення на 60 ліжок, зав. відділенням О.О. Малкова;
- 3-е інфекційне відділення на 60 ліжок, зав. відділенням М.І.Генкіна;
- 4-е інфекційне відділення на 70 ліжок, зав. відділенням М.І. Парецька.
Головним лікарем заново організованої 22-ї міської інфекційної клінічної лікарні було призначено заслуженого лікаря Молдавії Сухарєва Михайла Яковича (22.11.52р.-10.09.63р.), а заступником головного лікаря з медичної частини Пілашевського Антона Йосиповича (12.01.53р.-26.11.57р.).
В послідуючі роки на посаді головного лікаря були Шапошникова Тетяна Іванівна (10.09.63р.-07.01.87р.), Дмитрієв Олександр Костянтинович (07.01.87р.-01.11.91р.), Колодій Микола Андрійович (з листопада 1991р.- грудень 2012р.), а з березня 2016р. на цій посаді працює Нартов Павло Вікторович.
Заступниками головного лікаря з медичної частини працювали: Левенець Софія Мартинівна (26.11.57р.-11.09.63р.), Кричевський Юрій Олександрович (11.09.63р.-14.12.87р.), Єкимова Ніна Олександрівна (14.12.87р.-05.08.88р.), Калюжний Віктор Олександрович (17.10.88р.-09.03.93р.), Полукчі Олександр Костянтинович (09.03.93р.-10.11.95р.), з 10.11.95р. по 30.04.96р. тимчасово обов'язки заступника головного лікаря з медичної частини виконував Линник Анатолій Андрійович, а з 01.050.96р. посаду заступника головного лікаря з медичної частини займає Амеліна Любов Михайлівна.
Головними медичними сестрами були Л.І.Басова, З.А.Могильченко, В.С.Зоня, а з 1997р. А.О.Подмолода.
В лікарні тривалий час працювали фахівці високої кваліфікації, які зробили вагомий внесок в становлення лікарні і розвиток інфекційної служби області: лікарі – Гнесіна С.Л., Вискубова В.П., Малкова О.О., Кауфман І.Б., Лівшиць Л.О., Гальперін Б.Л., Котіна В.С., Косинська М.Ю., Сінделевич Р.С., Зарецька С.І., Воробйова Л.Я., Медова О.Є., Штейнберг В.Б., Юдіна С.Л., Шульга П.І., Левітан І.Б., Костя Н.І., Єрмашова А.І., Ішханова А.Г. та інші;
медичні сестри – Змій М.Ф., Гартман Л.О., Вакуленко Т.Д., Кліменко Е.О., Шамраєвська С.Й., Торопцева М.Л., Бутенко В.Ф., Афанасьєва В.М., Фалько М.М., Оболенцева В.Я., Станіславська К.А., Гетцен Н.Ф., Єпішева М.Ф., Кравченко А., Жила Г.Н., Єгорова Т.К., Давидова М.М., Бірюкова А.К., Баюнова О.І., Сосніцька А.М., Мірошниченко Л.І., Муравйова Н.І., Українська Ю.А. та багато інших.
До 1970р. 22-а лікарня розміщувалась в барачних приміщеннях 2-ї міської лікарні. Звичайно, що в таких пристосованих приміщеннях без достатнього медичного обладнання працювати було нелегко.У 1970 р. завершилось будівництво двох лікувальних і адміністративного корпусів по вул. Байрона (нині проспект Героїв Сталінграда), в яких і розмістилась 22-а міська клінічна інфекційна лікарня для дорослих, а через кілька років і 21-а дитяча інфекційна лікарня, всього було 700 ліжок.
У 1982 р. закінчено будівництво ще одного лікувального корпусу на 300 ліжок, що дало змогу суттєво покращити матеріально-технічну базу, організувати профільні відділення і забезпечити надійну ізоляцію хворих з різними інфекціями в боксованих палатах. Були організовані дві інфекційні лікарні - 22-а для дорослих і 8-а для дітей по 500 ліжок в кожній.
Лікувальні корпуси будувались за типовими проектами для інфекційних лікарень, майже половина ліжок розміщувалась в окремих боксах. Лікарня була оснащена найсучаснішим медичним обладнанням. Відкрились клінічна, біохімічна, бактеріологічна, а згодом і вірусологічна лабораторії. Організовані відділення функціональної діагностики, палати реанімації, а з організацією обласної лікарні відкрито відділення ренімації та інтенсивної терапії. Працівники лікарні впроваджували нові методи діагностики і лікування. Зокрема за пропозицією лікарів Ю.О.Кричевського і Б.Л.Гальперіна був застосований метод діагностики шлункових захворювань. Співробітники лікарні стали піонерами прижиттєвого гістологічного дослідження товстої кишки.
У відповідності з Законом України "Про підприємства України" рішенням виконкому Харківської обласної Ради народних депутатів від 12.03.1992р. № 68 "Про розмежування комунальної власності між адміністративно-територільними одиницями Харківської області" наказом обласного відділу охорони здоров'я від 02.04.92р. № 72 "Про передачу лікувально-профілактичних закладів міського підпорядкування на обласний бюджет з 01.04.92р." 22-а міська інфекційна клінічна лікарня реорганізована в обласну інфекційну клінічну лікарню.
З організацією обласної клінічної інфекційної лікарні, яка прийняла на себе функції організаційно-методичного центру, була створена єдина, чітка система інфекційної служби області.
Колискою 22-ї міської, а нині обласної клінічної інфекційної лікарні, була 2-а міська клінічна лікарня. За 50 років, порівняно невелику історичну відстань, колективом лікарні багато зроблено для становлення інфекційної служби області, організації надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги інфекційним хворим.
Сьогодні обласна клінічна інфекційна лікарня сучасний лікувально-профілактичний заклад, де хворі з інфекційними захворюваннями отримують медичну допомогу у повному обсязі.